6 листопада 1960 року в історії Києва займає гідне місце – цього дня було введено в експлуатацію першу пускову дільницю першої, Святошинсько-Броварської лінії метрополітену експлуатаційною довжиною 5,2 км з п'ятьма станціями: "Дніпро", "Арсенальна", "Хрещатик", "Університет", "Вокзальна".

Ця дата стала відправною у розвитку столичної підземної транспортної мережі. Надалі метрополітен будувався, враховуючи постійно зростаючу потребу киян та гостей міста у комфортних перевезеннях, споруджувалися нові станції та лінії. Зокрема, на Святошинсько-Броварській лінії було введено в експлуатацію ще 13 станцій. На сьогодні протяжність Святошинсько-Броварській лінії складає 22,7 км, діє 18 станцій.

17 грудня 1976 року розпочато експлуатацію першої дільниці другої, Куренівсько-Червоноармійської лінії зі станціями "Площа Калініна" (згодом "Площа Жовтневої революції", нині – "Майдан Незалежності"), "Поштова площа", "Червона площа" (нині – "Контрактова площа"). Відтоді на лінії було введено в експлуатацію ще 13 станцій. На сьогодні протяжність Куренівсько-Червоноармійської лінії складає
18,5 км, діє 16 станцій.

31 грудня 1989 року було відкрито рух на третій, Сирецько-Печерській лінії зі станціями "Золоті ворота", "Палац спорту", "Мечнікова" (нині – "Кловська"). Згодом на лінії було введено в експлуатацію ще
13 станцій. На сьогодні протяжність Сирецько-Печерської лінії складає 23,9 км, діє 16 станцій.

Протягом 10 років з моменту пуску метрополітену на лінії курсували 3-х вагонні електропоїзди.
З 1 червня 1970 року кількість вагонів електропоїзда збільшилась до 4-х, а з 1972 року і по теперішній час експлуатується 5-ти вагонний рухомий склад.

Важливою віхою в історії Київського метрополітену стала розробка та введення в експлуатацію у
2009 році 5-ти вагонного поїзду українського виробництва (до цього часу у Київському метрополітені експлуатувався рухомий склад російського виробництва). Вітчизняний поїзд метрополітену було створено з вагонів моделей 81-7021, 81-7022 за участю комунального підприємства «Київський метрополітен», при науковій підтримці ДП "Український науково-дослідний інститут вагонобудування" на ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (м. Кременчук, Полтавська обл.). Спільно з Крюківським вагонобудівним заводом освоєно також серійне виробництво вітчизняних ескалаторів.

На даний час Київському метрополітену немає рівноцінної альтернативи у місті, оскільки він володіє найкращими провізними спроможностями і безвідмовно працює, знімаючи транспортне навантаження з наземного транспорту. Для забезпечення безпечних перевезень пасажирів, всі лінії метрополітену обладнано системою локомотивної сигналізації з автоматичним регулюванням швидкості, системою оперативно-технологічного радіозв’язку, системою поїзного радіозв’язку, системою диспетчерської централізації управління стрілками, сигналами і маршрутами на базі сучасної мікропроцесорної техніки, системою управління роботою станцій з застосуванням пристроїв теленагляду (відеоспостереження, як в режимі «реального часу», так і в запису, контроль за пасажирами, обладнанням, фіксація правопорушень), автоматичною системою проходу пасажирів у метрополітен; станції обладнані системою відеонагляду за роботою пунктів ручного контролю проходу пасажирів та роботою кас з метою підвищення ефективності управління роботою станцій, введена перша черга єдиного диспетчерського центру Київського метрополітену.
Питома вага пасажироперевезень Київським метрополітеном в загальному обсязі перевезень всіма видами міського пасажирського транспорту в 2011 році склала 55,7%.

Підземна транспортна магістраль міста Києва 51 рік тому і сьогодні: